Всі статті
-
Помічати своє серце: про роман Єна Ріда «Хочу покласти всьому край»
Єн Рід описав свій дебютний роман «Хочу покласти всьому край» як історію про запитання. Можна уточнити: про перенасиченість запитаннями.
-
Полон слова — полон досвіду: рецензія на книгу Валерії Суботіної
У цьому «Полоні» не чути команд і автоматних черг. Це не мапа, не протокол, не новинна хроніка. Це полон жіночого голосу — гідного, самодостатнього, втомленого,…
-
Голодне людство: рецензія на роман Оліві Блейк «Шістка Атласа»
До того, як написати свою фентезійну трилогію, Оліві Блейк писала фанфікшн за всесвітом «Гаррі Поттера». І хоч «Шістка Атласа» є цілком самостійною історією і точно…
-
Як написати кохання? Анатомія читацького серця в романі Антонії Баєтт «Одержимість»
За цей роман Антонія Баєтт здобула Букерівську премію ще в 1990 році, але «Одержимість» досі зостається найпопулярнішим з її творів: у ритмі взірцево постмодерної гри…
-
Типологія відсутнього абсурду: «З нами житиме еласмотерій» Романа Голубовського
В обговореннях довкола дебютної збірки оповідань Романа Голубовського повсякчас зринало (чомусь) слово «абсурд». Власне, це слово зринало настільки часто, що вже навіть почало формувати горизонт…
-
Люди-квіти та чужий біль у романі «Нерухомість» Анни Грувер
На прикінцевих сторінках роману «Нерухомість» Анни Грувер згадано «4′33″» Джона Кейджа — композицію, де музиканти, сидячи за інструментами, зберігають позірний спокій. Ми бачимо джерело потенційного…
-
Інтимність серед відчуженості в «Близькостях» Кеті Кітамури
У «Близькостях» головна героїня переїжджає до Гааги, щоб працювати перекладачкою в Міжнародному суді. В новому місті вона стає спостерігачкою за подіями різного масштабу.
-
Античний фатум у карпатському лісі: роман Наді Ліри «Печера Мара»
Марина Пономаренкопоетка, культурна оглядачка «Печера Мара» — це перший роман філологині, культурної менеджерки, телеведучої Наді Ліри. Це похмура, але захоплива історія про поневіряння молодого киянина…
-
(Не)можлива втеча із «Лімбу» Кирила Половінка
«Лімб» — другий роман сучасного українського прозаїка Кирила Половінка, що вийшов торік у видавництві «Лабораторія».
-
Микола Вінграновський: Людина, яка здолала Механізм
Хто такий «цей Микола Вінграновський, несерйозний чоловік цей», як він сам про себе написав у поезії «Гайявата»? Спробуємо з’ясувати.