Всі статті
-
«війна не красива війна огидна»
«Будемо жити вічно» — дуже чесна, дуже відверта та дуже реалістична книга про пекло, де немає любові; книга, написана очевидцем і учасником війни.
-
«Бестіарій» Хуліо Кортасара: у віддзеркаллі
В основі філософії Хуліо Кортасара лежить парадокс: повсюдну реальність він прагне пояснити через явища, які є суто винятковими, які існують «на полях» реальності і подеколи…
-
Микола Леонович: профетизм і гра форм від античності до постмодерну
Книжка поезій Миколи Леоновича «Повільна людина» з’явилася друком у видавництві «Смолоскип». Вона належить до тієї, на жаль, розповсюдженої частини книжок сучасних українських авторів і авторок,…
-
Пан або пропав: романізована біографія Євгена Чикаленка від Степана Процюка
Степан Процюк у книжці «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» постає майстром монтажу: влучно добираючи сцени, які необхідно підсвітити, він «склеює» майже кінематографічний текст.
-
Хан Канг: тиха хода нобелівської лауреатки
Цьогоріч Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська авторка Хан Канг. То хто така Хан Канг і чому її варто читати?
-
Погляд у (не)нормальне майбутнє. Особисті кризи в «Катананхе» Софії Андрухович
Новий текст Софії Андрухович зібрав довкола себе чималу увагу: про нього вже написана низка рецензій, його читали на кількох книжкових клубах, а питання «Що ж…
-
«Живі» Олександра та Павла Михедів: історія української літератури належить тобі
Один з найвдаліших способів полюбити історію — це зробити її своєю. Саме так вчинили із життєписами українських літераторів Олександр та Павло Михеди.
-
Більше, аніж біполярний розлад: об’ємність особистості у «Фанатці» Христини Морозової
«Фанатка. Біполярна історія» — книга про Анну. Анну, котру в тексті також називають Аньою, Ганною, Анькою, Асею та Анютою. Імена її змінюються так само раптово…
-
Великий кумедний неспокійний чоловік: ловитва форелі з Річардом Бротіґаном
Річарда Бротіґана називали вчителем. Із його книг черпали натхнення музичні гурти. Йому присвячували документальні фільми, книги й навіть опери. Перший гіпі, останній бітник, геній, щасливець…
-
«Маг» Джона Фаулза: «гра в Бога» як антисповідь
Як часто це буває з першими книгами у письменників — вони дуже особисті. А тому, читаючи «Мага» складно не поглядувати на біографію Джона Фаулза у…