Всі статті
-
Чекаючи на леді М.
Перше окреме видання «Портрета…» з’явилося 1881 року. Джеймс тоді — ще молодий письменник з уже солідним досвідом і популярністю по обидва боки Атлантичного океану…
-
Сімейний обов’язок: рецензія на роман Оїнкан Брейтвейт «Моя сестра — серійна вбивця»
Як це — бути мовчазною помічницею у вбивствах, бо так диктує сімейний обов’язок? Оїнкан Брейтвейт у своєму романі пропонує новий ракурс для трилеру.
-
Параноя, ентропія і трішечки сиру: «Тіньовий квиток» Томаса Пінчона
Після дванадцятирічної перерви культовий американський письменник Томас Пінчон написав свій дев’ятий роман про… сир.
-
Пан К., мешканець села під горою
Ласло Краснагоркаї — це не лише непоганий тест на тверезість, а й новий нобелівський лауреат з літератури.
-
Саморефлексія у романі про кохання «Доктор Серафікус» В. Домонтовича
Віктор Платонович Петров — водночас відомий і досить загадковий автор. Упродовж років він жив подвійним, а можливо, й потрійним життям…
-
Роман «Летиція Кур’ята…» Віри Курико: вір не вір, а не кажи «брешеш»
Книжка Віри Курико — «Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — зовсім невеличка (всього 222 сторінки). Але цей…
-
Життя після відсутності життя. Звідки приходять «Привиди ляльок» Павла Щепана?
Лейтмотив «Привидів ляльок» — відсутність, що пульсує спогадами про свою ж повноту. Ця відсутність може набувати різних вимірів, але незмінним лишається одне: тут порожнеча не…
-
Національне самовизначення як вибір і вирок у романі «Походження» Саші Станішича
Роман «Походження» вийшов українською у перекладі Ганни Гнедкової 2025 року у видавництві «Комора». А перша публікація німецькою була у 2019 році, і тоді ж текст…
-
«Текст хоче, аби його читали»: розмова з Остапом Українцем про переклад, видавничу справу й роль літератури в часи виснаги
Остап Українець — військовий представник в офісі мовного вповноваженого, військовослужбовець, письменник та перекладач.
-
Афродіта пересадила своє серце в банку та носить її в підсумку біля грудей
У збірці [dasein: оборона присутності] військова та поетка Ярина Чорногуз відкриває перед читачем справжнє обличчя війни, «помережане білим цвітом втрат», та кличе на відверту розмову…