Аліна Кувалдіна
літоглядачка
Ана Хуанг заробила мільйони на фантазії про владного чоловіка, котрий може взяти на себе всю відповідальність і примусити тебе нарешті виконати всі твої власні бажання, коли ти на них навіть не натякаєш. Книга-ілюзія і книга-мрія, Twisted Love створює для читача комфортне та безпечне місце, котре в реальності могло б обернутися залежністю та насиллям.
Мова про перший роман серії Twisted американської письменниці Ани Хуанг, котрий потрапив до списків бестселерів The New York Times, USA Today та Sunday Times. В центрі сюжету всіх книг Twisted стоять різні персонажі, тому кожну з них можна читати як окрему історію. Зокрема, перша книга серії розповідає про стосунки молодого мультимільйонера українського походження Алекса Волкова з американською студенткою Авою Чен, котра, як і сама авторка, походить з сім’ї китайських мігрантів.
В Україні бестселер можна придбати мовою оригіналу. Проте текст читається легко навіть з посереднім рівнем англійської, адже в Ани Хуанг не варто шукати вигадливих метафор або глибоких прихованих сенсів — слова для неї слугують радше практичним інструментом, функціональність котрого переважає над естетикою. Хоча такий підхід може мати негативний вплив на художню цінність твору, але він якраз і дозволяє авторці зробити розказану нею історію максимально доступною для широкого кола читачів.
Загалом текст явно розрахований саме на масову аудиторію. Подекуди виникає відчуття, що він знаходиться десь на півдорозі між «50 відтінками сірого» та типовою корейською дорамою. Здається, Ана Хуанг збудувала свою книгу одразу навколо всіх шаблонних сюжетів, котрі тільки змогла згадати: тут і союз двох протилежностей (мультимільйонер та бідна студентка, похмурий герой та позитивна героїня), і заборонене кохання (Алекс — найкращий друг брата Ави), і втрачені спогади, котрі повертаються протягом книги. Така кількість давно знайомого, знову ж таки, зовсім не додає твору оригінальності та мистецької цінності. Та водночас це перетворює роман на таке собі безпечне місце, в якому все залишається відносно передбачуваним, що може бути навіть плюсом для суто розважальної літератури.
Разом з тим, кількість шаблонів та неймовірних збігів різко негативно впливає на правдоподібність історії. Вона досить насичена та перевантажена, а логіку деяких персонажів зшиває сяк-так лише сюжетна лінія про вбивство батьків Алекса та його помсту (так, тут є і така). Загалом це чи не єдина лінія в тексті, котра може здивувати читача своїм розвитком. Хоча і вона не здається надто реалістичною.
З іншого боку, для Twisted Love правдоподібність і не є справді важливою. Це радше книга-фантазія, в котрій все відбувається так, як мріялося б читачеві. Головна героїня Ава — звичайна дівчина, котра на початку книги мало чим вирізняється з натовпу. Добра та щира, трохи наївна та незграбна, а разом з цим безпосередня та мила — цей опис легко можна додати до будь-якого знаку зодіаку, і знайдеться немало людей, котрі скажуть: «це точно про мене». З нею легко себе асоціювати, і протягом книги її образ не набуває суттєвих змін.
Одночасно це є слабким місцем роману. Хоч він і написаний в жанрі new adult й передусім мав би бути романом про дорослішання, саме про дорослішання тут не йдеться. Ава лишається такою, якою і була на початку твору, проте, ніби за помахом чарівної палички, світ навколо неї змінюється і стає для неї комфортним.
Особливо цікавою з цієї точки зору є сюжетна лінія про психологічну травму та кошмари, котрі переслідують дівчину. Психологічні проблеми героїв Ани Хуанг розв’язуються змінами не внутрішніми, але зовнішніми, що дозволяє їм виходити з травматичних досвідів без потреби торкатися до власного болю. Також у тексті неодноразово знецінюється психотерапія. Алексу так і не змогли підібрати підходящого терапевта після смерті батьків, а досвід Ави у терапії зображується як безглуздий та неефективний. Натомість на перший план в книзі виходить дещо інфантильна фантазія про зцілення любов’ю іншого, а ще — одержимість помстою. І якщо в Алекса в цьому питанні хоча б залишається суб’єктність, то кривдникам Ави в результаті також мститься її партнер. Що, у свою чергу, дозволяє їй отримати те, чого вона потайки прагне, зберігаючи при цьому свій образ невинної.
Спочатку в стосунках з братом, а потім і з Алексом, Ава загалом зображується як наївна дівчина, котра не може самостійно подбати про себе і за яку потрібно нести відповідальність. Бажання подбати про іншого (навіть проти його волі) тут романтизується, а наслідки обмеження особистої свободи — не проговорюються так, наче їх і немає. З одного боку, Ава злиться та ображається на Алекса, коли він, наприклад, вривається на її фотозйомку в стилі будуар і силою забирає звідти дівчину. З іншого боку, вона швидко пробачає його і сприймає цей випадок як форму опіки.
Алекс Волков же в першу чергу є для неї захисником та опікуном, а не партнером. Його образ фактично повністю відповідає юнгіанському архетипу батька та чимось навіть перегукується з образом Зевса в античній міфології. Красивий «як бог» Алекс Волков має міфічного розміру владу, котра дозволяє йому руйнувати будь-кого одним дзвінком, мати своїх людей у всіх містах США та Європи і завжди залишатися безкарним. Жорстокий та справедливий, він використовує цю владу для того, аби покарати кожного, хто скривдив Аву або ж його самого.
Цікавим також є той факт, що неодноразово наголошується українське походження Алекса Волкова. В його образі підтверджуються деякі західні стереотипи про українських чоловіків — беземоційність, патріархальність та причетність до криміналу. Проте Ана Хуанг зображує ці риси швидше як привабливі, а не відштовхуючі. Загалом це чи не перший випадок у західній літературі, коли український чоловік стає справжнім секс-символом для читачок.
Також Алекс зображується як людина з надзвичайним інтелектом, адже більшість своїх статків хлопець заробив ще у віці 14-ти років завдяки розробці нового програмного забезпечення. Холодний та прагматичний, він вчиться кохати і бути теплим лише з Авою, і саме тому вона є для нього особливо цінною. Через цей сюжетний поворот також реалізується ще одна інфантильна фантазія — «зі мною він зміниться».
Варто зауважити, відчуття Алекса до героїні виникають, бо вона «не така, як інші дівчата» (а саме «справжня»), що є типовим мізогінним наративом. Образ Ави загалом відповідає стереотипним традиційним уявленням про жінку, котра не може вирішити своїх проблем без чоловіка. Разом з тим, і образ чоловіка Ана Хуанг фактично редукує до функції захисника. Зображення таких героїв може закріплювати шкідливі стереотипи в суспільстві. Одночасно, використання традиційних гендерних ролей може робити поведінку персонажів більш знайомою та передбачуваною для читача, а отже — збільшувати його відчуття безпеки.
Безпека також відчувається як основна потреба головної героїні роману. Весь сюжет будується на втіленні фантазії про захисника, котрий зможе зняти з дівчини всю відповідальність за її власне життя та втілити при цьому всі її бажання. Делегування відповідальності перетікає і в інтимні стосунки між персонажами, в котрих Алекс примушує Аву робити все те, чого вона сама насправді хоче.
У той же час їхні стосунки повні ревнощів та аб’юзу, квінтесенцією котрого стає сталкінг. «Ні» в романі Ани Хуанг не означає «ні», і це не засуджується, а романтизується. Коли Ава хоче припинити спілкування з Алексом, він починає щодня її переслідувати і погрожувати, що вона все одно не зможе нічого з цим зробити через його зв’язки. Також він говорить, що не дозволить їй бути ні з ким іншим, окрім нього самого. Таким чином він добивається пробачення дівчини. Тут варто зауважити, що сталкінг є формою психологічного насилля, за котре в багатьох країнах передбачається кримінальна відповідальність.
Загалом роман Twisted Love важко назвати цінним як витвір мистецтва. Разом з тим, його передбачуваність, стереотипність та сюжет, побудований навколо образу всесильного та справедливого захисника, створюють його цінність як безпечного місця, в котре можна заховатися від часто жорстокої і не до кінця зрозумілої реальності. Тож в часи, коли 75% молодих американців щоденно відчувають себе в небезпеці, а відсоток тривожних розладів росте саме серед молодих дорослих, успішність Twisted Love в США може здатися цілком передбачуваною. Зважаючи на війну та загальний неспокійний фон, цей текст може сподобатися і багатьом українським читачам.
Підсумовуючи, роман Ани Хуанг чимось нагадує шоу «Вагітна у 16». Немає нічого поганого в тому, аби відволіктися та розслабитися з його допомогою. Але страшно уявити, що хтось може брати його для себе як приклад для наслідування.
