Рецензії
Огляди книжок, які з’являються та резонують у нашому літературному просторі.
-
«Сімнадцятирічний» Бута Таркінґтона: ретроспекція, що повертає у підлітковість
Романі Бута Таркінґтона «Сімнадцятирічний» став свого часу бестселером — найпродаванішою книжкою 1916-го за даними журналу Publishers Weekly. А роман, що так привертав увагу, звісно ж,…
-
Наративні рамки Курта Воннеґута
Головний герой «Рецидивіста», Волтер Ф. Старбак, — син пари емігрантів, якому суто пощастило, що його батьки опинилися працівниками в будинку мільйонера, який здебільшого на них…
-
Кругообіг болю й любови в романі «Мурашині кола» Теа Саніної
«Мурашині кола» — книга, що завершує трилогію, яку розпочали «Танець дикобразів: Історія однієї медіації» (2021) та «Коли відлітають серпокрильці» (2023).
-
«Микольцьове щастя»: табуни троянських коней на фронтирі
Цьогоріч у «Видавництві Юлії Сливки» вийшла книга Мирослави Кирильчук «Микольцьове щастя» — роман, що розпочинається ледь не пасторальною картиною.
-
«Лісова пісня» воєнного часу: «Сніжний Ізюм» Аліни Дихман
«Сніжний Ізюм» Аліни Дихман — фентезійний текст, котрий показує, як українці навчилися жити з болем, знаходячи любов і надію в найнесподіваніших місцях.
-
Мовчання і сміх над зозулиним гніздом: рецензія на «Тріскучі голови» Роже Ван де Вельде
Наче ренесансний драматург, автор одразу заявляє: перед нами трагедія. Книжка відкривається епіграфом із «Макбета» і з перших слів шукає опори в давньогрецькому міфі.
-
«Погляд Медузи» і всі травми в її полі зору
Давньогрецький міф про Медузу Горгону, настільна гра про зоряних корсарів, психоаналіз і комплекс уцілілого, російсько-українська війна та блекаути — здається, у своєму романі «Погляд Медузи»…
-
Бійцівський клуб у львівських реаліях
У книжці «Вітер у голові» Олег Краюхін розповідає про один тиждень із життя Максима. Воно обертається навколо пристрасті до катання на велосипеді — так було…
-
Помічати своє серце: про роман Єна Ріда «Хочу покласти всьому край»
Єн Рід описав свій дебютний роман «Хочу покласти всьому край» як історію про запитання. Можна уточнити: про перенасиченість запитаннями.
-
Полон слова — полон досвіду: рецензія на книгу Валерії Суботіної
У цьому «Полоні» не чути команд і автоматних черг. Це не мапа, не протокол, не новинна хроніка. Це полон жіночого голосу — гідного, самодостатнього, втомленого,…