Рецензії
Огляди книжок, які з’являються та резонують у нашому літературному просторі.
-
Центр Всесвіту й те, що довкола
Картина, до якої відсилає назва роману Олексія Геращенка, привідкриває оповідну стратегію й натякає на пропонований спосіб прочитання книжки.
-
«Вільшані коники»: не просто іграшка — пам’ять
«Вільшані коники» — книга, яка показує широке історичне тло: від початку Другої світової до повномасштабної російсько-української війни 2022 року.
-
«Імена» Слави Світової: про тілесність субʼєктну
«Імена» — збірка короткої прози Слави Світової, видана в Creative Women Publishing у 2023 році. Книжка складається з тринадцяти оповідань та повістей, які обертаються навколо…
-
«Дисципліна практики» Сергія Рафальського: акт і об’єкт мистецтва водночас
Сергія Рафальського можна назвати останнім авангардистом сучасної української літератури. Експерименталізм його творчості проявляється на всіх рівнях…
-
«Про неможливість приручити каміння» Анни Ютченко: тихі вірші не завжди тихого світу
«Про неможливість приручити каміння» — дебютна поетична збірка Анни Ютченко, яка цьогоріч вийшла у видивництві «Сумна вівця».
-
Розповідь про біль інших. «Ґанбаре!» Катажини Боні
«Ґанбаре! Майстерклас із вмирання» Катажини Боні — це збірка репортажів та есеїв про вплив цунамі та радіації на фізичний та ментальний простори Японії.
-
«Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової: кілька слів про чорнуху й Луганщину
Лєна Лягушонкова написала чорнушний роман про Луганщину дев’яностих і нульових, який потрапив у короткий список «Книги року ВВС».
-
Настанова відчувати: як читати «Кімнати Естер» Марії Олекси
Естер десять, і від батькового алкоголізму найбільше потерпає саме вона: то намагається врятувати тата, то просто відчуває сором…
-
«Меланхолія опору» Ласло Краснагоркаї: коли апокаліпсис триває на задньому подвір’ї
Минуло всього два місяці з дня, коли Ласло Краснагоркаї — нарешті — отримав Нобелівку з літератури, а українські читачі вже мають змогу потримати в руках…
-
«Мене звати Дуся» Єлизавети Бурштин: зіграємо в дочки-матері?
У дебютному романі «Мене звати Дуся» письменниця Єлизавета Бурштин запускає до усталеного (і в цій усталеності тужного) сільського світу черв’яка сумніву.